У 1882 році на теренах сучасної України утворився перший професійний ТЕАТР національної формації – театр Корифеїв.
Існує думка, що людство досягає нових висот тому, що нові покоління спираються на плечі своїх попередників. Наше сучасне театральне мистецтво спирається на міцні плечі талановитої плеяди корифеїв, які в 2-ій половині ХІХ століття започаткували наш український театр. Чому саме корифеїв? (Звернімося до тлумачного словника: корифей – людина, яка є видатним діячем у певній сфері мистецтв.)
Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру. При всіх обмеженнях і умовностях (перед кожною українською виставою мусила відбутися російська) цей крок міністерства внутрішніх справ хоч трохи легалізував український театр.
Фундатори театру корифеїв:
Марка Кропивницького називають батьком українського театру. Це був великий режисер і великий актор. Прекрасно читав, особливо Шевченка, володів кількома музичними інструментами, але найбільше любив бандуру, майстерно співав народні пісні. У день смерті М. Кропивницького в одній із газетних статей знаходимо такі рядки: “Він був представником України. Це був носій національної ідеї. Це був невтомний борець за Україну ” .
Михайло Старицький був високоосвіченою людиною, одним із невтомних трудівників, чиєю подвижницькою працею живиться національна культура. Він був режисером врівень М. Кропивницькому. Хоча сам не грав, але постановку кожної п\'єси шліфував до найменших деталей.
Панас Саксаганський був неперевершеним у комічних ролях. Вражало його вміння перевтілюватися. Навіть якщо він виконував маленьку епізодичну роль, вона ставала центральною у виставі. Театр замінив П. Саксаганському власну домівку і сімейнии затишок. У день свого 80-річчя він написав у листі до молоді: «Своє мистецтво я віддав служінню народові».
Марія Заньковецька — акторка, фундаторка українського театру.
М. Тобілевич став Миколою Садовським (Садовська — дівоче прізвище матері) артистом мандрівного українського театру