Польський досвід єднання сільських громад вивчали представники сіл Жмеринського району під час чергового навчального візиту до Підляського воєводства Республіки Польща.
Уперше деякі громади Польщі об’єднували ще в 1976 році - примусово, не давши їм при цьому ні власності, ні повноважень. А з 27 липня 1990 року тамтешні міські та сільські громади (гміни) стали окремими юридичними одиницями, їх самостійність відтепер гарантувала Конституція, також відбулась передача з державної в їхню власність усього майна, розташовуваного на територіях гмін. Становлення польської системи самоврядування, яку називають найуспішнішою в Європі, не обійшлося без так званого укрупнення, тобто об’єднання адміністративно-територіальних одиниць базового рівня у більш потужні та самодостатні самоврядні утворення. Так, невеликі сільські гміни об’єднувались між собою або приєднувались до сусідніх міст…
Оскільки українське самоврядування нині теж стало на порозі реформи, яку Польща почала 25 років тому, то саме до польських партнерів за досвідом та порадою поїхали представники кількох сіл Жмеринського району. Навіщо об’єднувались польські громади - не лише ж задля економії? Як відбувався процес об’єднання? З якими проблемами зіткнулися? Які зробили помилки? Яку отримали вигоду? Що сталося зі школами та клубами в малих селах?.. Отримати відповіді на ці питання і на власні очі побачити в дії польське самоврядування наші земляки змогли завдяки польсько-канадському проекту «Український шлях самоврядування», який реалізується Асоціацією сільських гмін Підляського воєводства та Подільською агенцією регіонального розвитку.
До складу делегації увійшли сільські голови Анатолій Лавров (Носківці), Олександр Баніт (Чернятин), Віталій Смачний (Олександрівка), секретар Северинівської сільради Антоніна Мазур, керівник фермерського господарства В’ячеслав Шершун (Кам’яногірка), підприємець і фахівець із земельних питань Ірина Дерун, директор комунального підприємства «Северинівка» Олег Мазур, голова ГО «Северинівські водойми» Сергій Ільющенков. Їх гостинно приймали колеги у сільській гміні Корицин (Підляське воєводство) та в місті Білосток.
Про юридичні аспекти об’єднання громад у Польщі представникам сіл Жмеринщини розповіла адвокат Ядвіга Погожельська. Вона співпрацює з кількома сільськими гмінами та з містом Білосток і має неабиякий досвід у відстоюванні інтересів самоврядних одиниць, зокрема і в судах. Від пані Ядвіги гості дізналися, що рада гміни має право встановлювати рівень деяких податків; що надходження до бюджету гміни складають податки (на нерухомість, виробництво, ріллю та ліс, доходи фізичних осіб тощо), також дотації з держбюджету на здійснення делегованих державою повноважень (освіту, соціальний захист, реєстрацію та видачу паспортів…) та грантові кошти (левова частка - з джерел Євросоюзу).
- Уряд Польщі може ліквідувати гміну або ухвалити рішення про обєднання гмін, якщо гміна не в змозі себе утримувати. Також з нового року вводяться додаткові заохочення для об’єднання гмін, - розповіла Ядвіга Погожельська.
Не розмірковувати над тим, об’єднуватись чи ні, а разом розробляти ефективну стратегію об’єднання, використовуючи на благо громади новації вітчизняного законодавства та можливість залучення додаткових коштів від держави та від фондів ЄС. Таку пораду дали українським партнерам війти Мирослав Лех (Корицин) і Вітольд Лішковський (Пунськ) та експерт-правник Агнєшка Данілюк, які також висловили готовність ділитися своїм досвідом. Що ж стосується, наприклад, малокомплектних шкіл, то поляки визнали, що і в них неоднозначно сприймалось закриття таких закладів. Проте цей процес був нерозривним із побудовою доріг та забезпеченням учнів транспортом, а головне - діти отримали можливість навчатися в школах з кращими умовами та рівнем викладання, а будівлі колишніх шкіл не обов’язково було продавати - там розміщували дитсадки чи сільські світлиці.
Також у Корицині наші земляки ознайомилися з роботою законодавчої та виконавчої гілок місцевого самоврядування - ради гміни та уряду гміни (виконкому), також дізнались, як діє сільська добровільна пожежна дружина, школа та осередок культури, як роблять знаменитий домашній корицинський сир, як кілька сусідніх гмін створили спільне підприємство для збору і сортування сміття.
Була у навчальній програмі й дещо несподівана інформація: вперше за 25 років у Польщі одна з гмін не об’єднується, а «розлучається». Як пояснив гостям юридичний консультант Мечислав Ільковський, від місько-сільської гміни Супрасль відділяється сільська громада Грабувка - не через примху, а на основі розрахунків, що ця самоврядна одиниця після відділення буде економічно успішнішою. Так, Грабувка давала понад 70% прибутку до бюджету Супраслі, натомість рада гміни надто мало виділяла коштів на утримання доріг і школи в Грабувці…
Корисним був також візит до уряду міста Білосток і розмова з віце-президентом (заступником мера) Робертом Юзьвяком та міських керівниками управлінь. Йшлося про самоврядування міста, про низку масштабних проектів (завод з утилізації сміття, аеропорт, ремонт доріг, пункти прокату електровелосипедів), втілених за підтримки Євросоюзу. Два таких проекти - Білостоцький науково-технологічний парк та нове студмістечко місцевих вузів - гості мали нагоду побачити на власні очі.
Науково-технологічний парк збудовано на околиці Білостоку та забезпечено найсучаснішим обладнанням. Призначений він для підтримки інноваційних ідей підприємств, науковців та студентів, також для залучення інвестицій. Зокрема, одним із напрямків роботи технопарку є надання приміщень для роботи тим «світлим головам», які не мають власних офісів. А ще тут є, наприклад, кілька 3D-принтерів, і представникам Жмеринського району показали, як такі суперсучасні апарати можуть надрукувати з металу чи пластику високоточний індивідуальний імплант - людську кістку, зуб, частину щелепи тощо.
В університетському кампусі, де розташувались природничі й точні науки, вразила не лише модернова архітектура, поєднана з лісовим ландшафтом, а й цікавий музей, що оповідає про живу й неживу природу Польщі та всього світу. Не дивно, що сюди приїздять навчатися студенти з усіх куточків світу, зокрема й з України.
Не менш захоплюючим для представників наших сіл стали відвідини потужного фермерського господарства Вільчевських, розташованого в селі Бялоуси, що належить до гміни Янув. Господар ферми Єжи Вільчевський розповів, як іще в 70- роках розвинув справу свого батька, як спочатку вирощував тепличні троянди, а згодом перейшов на американські високорослі чорниці (польською ця ягода називається борувка, російською - голубика). Тепер пан Єжи експортує цю корисну ягоду до країн Євросоюзу, а запорукою успіху називає не лише знання з агротехніки, а й суворий контроль якості. Так, британський споживач, у разі якоїсь претензії, може за номером на коробочці з ягодами дізнатися, який працівник якого дня і з якого поля зібрав ці ягоди. Що стосується агротехніки, то це і закислення грунту торфом, і система поливу, і захист кущів від морозів, а ягід від роси (фермер має навіть «пушки» для запобігання граду та невеличкий вертоліт для обробки насаджень). А ще Вільчевські показали, як вирощують оленів та ланей - теж переважно на експорт.
Під час цього навчального візиту члени делегації з Жмеринщини не лише роздивлялись та розпитували, а й радилися з польськими партнерами та представниками Подільської агенції регіонального розвитку про те, які проекти (спільне комунальне підприємство, розвиток сільського туризму, ремонт доріг) можна буде втілити разом.
Нагадаємо, що цьогоріч делегація представників громад Жмеринського району уже переймала досвід у Польщі в рамках проекту «Український шлях самоврядування», що реалізується Об'єднанням сільських гмін Підляського воєводства та Подільською агенцією регіонального розвитку в межах територіальних громад Жмеринського району Вінницької області.
Жмеринський район є підписантом меморандуму про співпрацю щодо реалізації польсько–українського проекту «Український шлях самоврядування».