Сталася історія про яку варто розповісти і знати. Наталя продала будинок у Вінниці отримавши за нього 38 тисяч доларів. Жінка забула сумку з коштами в автобусі та навіть не сподівалася їх повернути, але на наступний день їй зателефонував чоловік, який запропонував зустрітися та повернув усю суму. Він виявися в'язнем колонії, який відбуває термін за грабежі ювелірних магазинів.
Того дня пані Наталя поверталася із Вінниці. Вдало продала будинок, у сумці 38 тисяч доларів та документи. У Бердичеві сіла до "маршрутки", а коли виходила, то забула сумку із грошима.
- Коли я вже отямилася, дивлюся слід маршрутки вже прохолов, номера я не запам'ятала і на шофера теж не звернула уваги. Куди бігти, що робити - не знаєш. Ну я вже втратила надію, звичайно, - розповідає Наталя.
Наступного дня до жінки зателефонували. Чоловік на тій стороні слухавки запропонував зустрітися. Він віддав усю суму, не взявши ні "копійки".
Добродійником виявився Олександр. Чоловік відбуває покарання у колонії за грабежі ювелірних магазинів. Він отримав 9 років з яких 6 уже відсидів. За зразкову поведінку йому дозволяють кілька годин на тиждень їздити додому. Того дня з колонії пом'якшеного утримання у Бердичеві із наглядачем їхав у лікарню. У маршрутці на задньому сидінні помітив чіюсь сумку. Поки наглядач розраховувався за проїзд сховав її під куртку.
- Розгубився спочатку. Коли я вже приїхав додому, розкрив цю сумку, побачив документи, гроші, дуже багато. Я не знав, що робити. Наступного дня я вирішив повернути цю сумку, тому що я поставив себе на місце цієї людини, - згадує Олександр.
В установі, де відбуває покарання чоловік, такому вчинку не дивуються, хоча кажуть, такий випадок у них вперше.
Свій вчинок Олександр не вважає особливим.
- Я розумію, що з мене може буде сміятися вся Україна, говоритимуть, що я "лох", але то таке. Кілька років тому я б і сам так сказав, - говорить чесний ув'язнений.
Олександр планує після повернення на волю одружитися та знайти роботу.