Ми неодноразово писали про те, що Вінниччина споконвіку була прихистком для єврейського народу. До сьогодні столітні житлові будинки, синагоги чи кладовища на території сіл та містечок нашої області нагадують про те, що колись тут побутували євреї. Нащадки жителів цих поселень часом навідуються сюди, щоб детальніше дізнатись про те, як жили їхні прадіди.
Ми також висвітлювали історії людей, які пережили період окупації. Зокрема, торкалися теми бершадського гетто, де в першу зиму окупації більше половини єврейського населення загинуло від епідемії тифу, а загалом померло близько 15 000 людей.
Сьогодні мова піде про історію євреїв в Калинівці. За документальними свідченнями, вони поселилися тут з другої половини XVIII-го століття та становили 41 відсоток від загальної чисельності населення. Напередодні Першої світової війни євреї в Калинівці, володіли більшістю магазинів і складів, а також млином. Калинівські євреї сильно постраждали під час громадянської війни 1919 року та в роки Другої світової. У 1920 -1930 рр. діяла єврейська школа з викладанням на ідиш, але вона була закрита в 1936 році. У вересні 1939 року в Калинівку прибули єврейські біженці з Польщі. 22 липня 1941 року Калинівку окупували німецькі війська, а в центрі тодішнього селища влаштували гетто. Приблизно 500 чоловік з гетто, а також близько 200 євреїв з навколишніх сіл були вбиті в кінці травня 1942 року.
За свідченнями, які вдалося віднайти вінницькій історикині Фаїні Винокуровій в акті Калинівської районної НДК, «перед розстрілом євреїв у с. Янові Калинівського району кравець Л.Яновський у відповідь на знущання над беззахисними жінками й дітьми напав на одного з жандармів і чи важко поранив, чи зарізав того лезом». Такі випадки фіксувалися зрідка, але мали місце у протидії Геноциду на теренах Калинівщини.
Нещодавно нам вдалося відвідати єврейське кладовище у Калинівці. Воно знаходиться неподалік промзони мікрорайону «Машзавод». Одразу привертають увагу камінчики, що лежать на могильних плитах. Як виявилося, помістивши камінчик на поховання, євреї висловлюють повагу до померлого та показують іншим людям, що цю могилу недавно відвідали.
Особливістю єврейського цвинтаря є те, що надгробки орієнтовані на схід і зазвичай мають вигляд вертикальної кам'яної стели. За традицією, на стелі міститься епітафія на івриті, що закарбовує ім'я покійного, дату його смерті, а також тут перераховуються досягнення померлого. На надгробках часто зображують символічні образи смерті і безсмертя, а також персональні родові знаки.
Існування та збереження подібних поховань засвідчує важливість минулого та створює гарне підґрунтя для аналізу спільної пам’яті про нашу історію.